«Господа Христа святіть у ваших серцях, завжди готові дати відповідь кожному, хто запитує вас про вашу надію, однак зі скромністю та острахом».
Апостол Петро заохочує нас святити Бога в наших серцях. Як ми повинні Його святити? Передусім у внутрішній молитві, де ми говоримо з Ним, слухаємо Його і просимо, щоб в даній ситуації могли пізнавати і виконувати Його святу волю.
Далі апостол каже, що ми повинні бути готові дати кожному відповідь. Але ніхто не буде нас запитувати, коли ми не будемо проводити апостоляту. Ми повинні бути готові свідчити. У молитві потрібно випросити світла, кому свідчити, як свідчити і коли свідчити. Тоді мусимо подолати певну сором’язливість і самому зробити перший крок. Стратегічним є слово «найперше» (по-грецьки proton). Коли маємо вийняти скалку з ока брата, найперше ми повинні судити самі себе, також коли брат має щось проти нас, то ми найперше повинні зробити крок примирення, навіть якщо й не усвідомлюємо жодної провини. Коли це зробимо, аж тоді нам відкриються очі. Це спеціальний духовний закон.
Потрібно випросити ласки, щоб бути мартирес – свідками. Але найперше треба знати, про що маємо свідчити. Той, хто сам не має живого відношення до Ісуса, не є вкорінений в правдивій вірі, той навряд чи може комусь свідчити. Можливо, може засвідчити, що прочитав гарну релігійну книгу, яка його заторкнула – це може зробити, і це іноді стане засобом навернення. Однак зазвичай з досвіду знаємо, що коли книгу, яка нас вразила, дамо ближньому, він відкладе її і не буде читати. Матиме тисячу інших зацікавлень і не прочитає навіть першої сторінки. Тому спочатку ми самі маємо з захопленням передати ближньому суть і Божого Духа з тієї книги, а потім, можливо, він її прочитає, бо його зацікавить, що там написано.
Якщо хочемо проводити місію, то мусимо проводити її найперше у власній душі. Ми повинні намагатися самому ставати до боротьби проти духа світу і виконувати Божі закони та заповіді. Це ставить нас у конфлікт зі світом, що несе за собою певний хрест і проблеми. Але Бог дасть вихід, щоб через цей хрест врешті прийшло благословення. Отож ми повинні бути свідками: не маємо сперечатися чи принижувати іншого, а мусимо поводитися з певною скромністю, бо «стара людина» в нас, а особливо в наших ближніх дуже чуйна і відчуває навіть найменший прояв нашої т.зв. «важливості». Одразу реагує на це закритістю щодо нас і до того, що ми хочемо їй звіщати. Тому необхідно усвідомити, що якщо ми працюємо над власною душею, то цим вже розпочали процес місії. У цьому процесі, якщо хтось запитає нас, ми повинні бути готові спокійно розповісти йому про певність, яку маємо у Христі. Маємо свідчити миром, який нам дає Ісус, і певністю, яка випливає з усвідомлення того, що Бог нас веде і не покидає у випробуваннях. Тому не мусимо боятися навіть смерті, бо знаємо, що якщо маємо живе відношення до Ісуса, то вже тут маємо вічне життя. А потім в годину смерті приймемо його в повноті. Це той найбільший скарб, якого люди світу не мають.
Задумайся над Словом життя і дай відповідь на ці запитання:
Що має статися з тобою, перш ніж говоритимеш комусь про Христа?
Якою є надія, яку ти маєш?
Що ще скажеш про свою надію, коли інші будуть тебе запитувати?
Яким ти маєш бути, даючи свідоцтво?
ГОСПОДА ХРИСТА СВЯТІТЬ У ВАШИХ СЕРЦЯХ…
1. Що маєш зробити перед тим, як поведеш інших до Христа? Мт. 4,19
Сказав їм: «Ідіть за Мною, Я зроблю вас рибалками людей».
2. Що хотів Бог від Павла, який мав бути Його свідком? Ді. 22,14-15
А він мовив: «Бог батьків наших тебе наперед призначив пізнати Його волю, бачити Праведника й чути з Його уст голос; бо будеш перед усіма людьми Йому свідком того, що ти чув і бачив».
3. Які є прояви того, коли хтось визнає у своєму житті Христа за свого Господа? Рим. 12,1
Тож благаю вас, брати, на милість Божу, віддати тіла ваші як жертву живу, святу, приємну Богові, богослужбу від вас розумну.
…ЗАВЖДИ ГОТОВІ ДАТИ ВІДПОВІДЬ…
4. Що може бути причиною того, що люди не запитують про твоє відношення до Христа? Мт. 5,16
Так нехай світить перед людьми ваше світло, щоб вони, бачивши ваші добрі вчинки, прославляли вашого Отця, що на небі.
5. Що маєш говорити іншим? Ді. 4,20
Бо ми не можемо не говорити про те, що самі бачили та чули.
6. Як можеш наслідувати приклад ап. Павла з Рим. 10,1?
Брати, бажання мого серця і моя молитва до Бога за Ізраїля, щоб він осягнув спасіння.
7. Як Бог зміцнив тебе для свідчення? Ді. 1,8
Ви приймете силу Святого Духа, що на вас зійде, і будете моїми свідками в Єрусалимі, у всій Юдеї та Самарії й аж до краю землі.
…ЗІ СКРОМНІСТЮ ТА ОСТРАХОМ.
8. Прочитай 2 Тим. 2,24-25.
Слузі ж Господньому слід бути не сварливим, а до всіх привітним, здібним навчати, терпеливим, лагідно картаючим тих, що спротивляються; може Бог дасть їм колись покаяння, щоб вони пізнали правду.
9. Чим мають відзначатися твої розмови? Кол. 4,5-6
Поводьтеся мудро з тими, що назовні, використовуючи нагоду. Ваша розмова нехай завжди буде люб’язна та приправлена сіллю, щоб знали, як треба вам кожному відповідати.
ЗАСТОСУВАННЯ 1 Пт. 3,15-16а
Назви хоча б одну людину, якій можеш дати свідчення.
Як це хочеш зробити?