«Тим Отець Мій прославиться, коли ви плід рясний принесете і будете Моїми учнями».
Чим буде прославлений Отець? Тим, що принесемо рясні плоди. Але рясних плодів не принесемо з того, що будемо проводити рясну діяльність незалежно від Божої волі. Якщо у своїй проблемі ми незалежні від Ісуса, тобто не перебуваємо в Ньому, а Він в нас, а перебуваємо лише у своїй волі, у своїх уявах та емоціях, то можемо творити лише рясний хаос, який не принесе Божому Царству жодної користі. Плоди можемо приносити лише тоді, коли перебуваємо в Христі і є Христовими учнями. Але для кожного Свого учня Ісус ставить умову: «Хто не покине все, що має, не може бути Моїм учнем».
Це не означає, що ми повинні позбутися матеріальних засобів до існування тощо. Але треба, щоб в даній ситуації ми завжди позбулися власної волі, яка не хоче підкорятися Божій волі, а це пов’язано з певною пробою віри. Плід, який ми тоді приносимо, – той духовний плід, – залишається на всю вічність.
Тут бачимо, що постійно повертаємося до одного: без молитви, яка веде до стишення і в якій здобуваємо силу зрікатися власної волі, ми не принесемо духовних плодів. Приносити плоди і бути Христовими учнями – це наша програма в цей короткий проміжок часу, який ми переживаємо тут, на землі, перш ніж перейти у вічність. Плоди або цінності, які є вічними, здобуваємо тим, що тут витерпимо і чого здатні зректися (тобто того, що не є Божою волею).
1. Що відбувається, коли ми приносимо плід? Ів. 15,8
2. Які є плоди Святого Духа в житті християнина? Гал. 5,22-23
3. Що робити, щоб постійно приносити плоди? 2 Пт. 1,5-8
4. Що ще обіцяє Ісус Христос тим, які Його наслідують? Мт. 4,19