«Ті, що живуть за тілом, думають про тілесне; ті ж, що за Духом, ‒ про духовне».
Минулі два тижні ми роздумували над Словом життя з Послання до Римлян. Об’явлені тут правди мають ключове значення. Ми живемо не для того, щоб вишукувати якісь розваги, але наше життя має стати шляхом наслідування нашого Господа Ісуса Христа. У ньому ведеться боротьба за найважливіше – за вічне життя! Наше земне життя – це лише випробування, чи ми вистоїмо у вірності Господу Ісусу в боротьбі з власною гординею (тобто з просуванням своєї волі), яка на кінець перешкоджає нам досягти кінцевої мети – вічного життя. У Хрещенні Бог дав нам повноту Святого Духа, а також ми самі прийняли того самого Духа, що й апостоли та інші християни – особливо ті, які ходили в Дусі й досягли святості. Святості маємо осягти і ми в тих обставинах, у яких живемо. Для цього Бог дав нам допомогу Святого Духа, а помираючий Ісус – свою Матір.
Гординя – це сліпота й темрява. Покора – це світло й прозріння, здатність бачити Божі речі. У 8-й главі Послання до Римлян постійно протиставляються Дух і тіло. І не лише тут, але й в 5-й главі Послання до Галатів. Біблійний термін «тіло» означає не лише наше фізичне тіло, а й прояви тілесного мислення, такі як нестримані пожадання, нечистота і прояви егоїзму. У Посланні до Галатів апостол перелічує вчинки тіла, тобто людської сваволі: розпусту, нечистоту, ідолопоклонство, чари, окультні практики, чвари, сварки, заздрість, злобу і т.д. Усе це пов’язане з нашим мисленням і волею, тобто з діяльністю нашої душі. Жодна людина не мусить цього вчитися, це виходить прямо з отруєного кореня в нашій душі – з первородного гріха, який разом з його згубною діяльністю можемо назвати «старою людиною» або порушеною людською природою. Це закладено в нас, і якщо ми відкинемо захисний бар’єр, яким є Божий закон та Ісусові заповіді, то «стара людина» приховано запанує над нашим мисленням і духовно нас засліпить. Тоді ми, навіть не усвідомлюючи цього, втратимо живу віру і живе відношення до Ісуса Христа.
Але крім «старої людини» – «тіла гріха» – в нас також перебуває Святий Дух, якщо ми є в Божій ласці і якщо не вигнали Його через невіру чи тяжкий гріх. Швидше можемо сказати, що Його виганяє «стара людина», у рабство якої ми потрапляємо, коли віддаємо їй свою волю та розум. Зрештою, в цій боротьбі між Духом і тілом йдеться про вічне життя.
Згадаймо перші два вірші з 8-ї глави: «Нема, отже, тепер ніякого засуду для тих, що ходять у Христі Ісусі». «Бо закон духа життя в Христі Ісусі визволив мене від закону гріха і смерті».
Цей вірш ми повторювали вже два повні тижні, так як і попередній. Ми вже давали до них пояснення, але цього замало. Вірю, що коли ви перебували в цьому слові, то Святий Дух глибше відкрив вашому розуму чи серцю цю правду.
Тепер розгляньмо 5-й вірш: «Ті, що живуть за тілом, думають про тілесне; ті ж, що за Духом, ‒ про духовне». Можна дати вільний переклад або пояснення: ті, які роблять лише те, що самі хочуть, схиляються до того, що тілесне, а ті, які дають себе вести Духом, схиляються до того, що духовне.
У багатьох місцях Святого Письма згадується про дух, душу і тіло. Силами душі є розум і воля. Внаслідок первородного гріха розум важко пізнає суть правди, а воля є ослаблена, щоб виконувати справжнє добро. Ця інфекція первородного гріха заторкує і серце людини та спричиняє в ньому дисгармонію. В результаті некеровані пожадливості поневолюють серце егоїзмом і самолюбством. Тому Святе Письмо говорить про людське серце, що воно найлукавіше з усього (Єр. 17,9) і що є кам’яним (Єз.36,26). Бог пообіцяв, що дасть нам нове серце (Єз. 36,26).
Якщо уважно читаємо Боже Слово, а водночас щиро спостерігаємо у своєму житті тонкі відмінності між душевними і духовними проявами, бачимо, що часто важко розрізняємо окремі границі. Але це навіть не завжди потрібно. Набагато необхідніше і корисніше знати відмінності між тілом і духом та їх прояви. А Боже слово показує нам це для нашої користі на кількох місцях цілком ясно, особливо у 8-й главі Послання до Римлян і в 5-й главі Послання до Галатів. З грецького оригіналу Святого Письма інколи важко розпізнати, коли говориться про людського духа, а коли про Божого Духа в нас.
Цитати з Послань до Римлян і до Галатів, що стосуються протиріччя духа і тіла та їх плодів: Рим. 8,4-9 і Гал 5,16-25. Прочитай ці вірші.